Книга І будуть люди — читать онлайн бесплатно полностью

Оксен блимав-блимав світлими очима, а про те, що курити в хаті та ще під святими образами — гріх, сказати не наважувався: «Господи, прости мене, грішного, сам знаєш, як доводиться жити при цій владі безбожній!»

Федір покурив, скалячи то праве, то ліве око, так, наче приміряючись, із якого боку краще вдарити Оксена, потім вийняв із рота недокурок, примостив на ніготь великого пальця, прицілився — стрельнув бичком прямо в помийницю.

— З поля?

— З поля, — луною відгукнувся Оксен.

— Гарна озимина цього року, — пригадав Федько свою дорогу до хутора, — 3 хлібом будете.

— Дасть бог, то й будемо, — ухильно відповів Оксен: ще батько учив його не хвалитися тим, що на полі. А зібрав, вмолотив — заховай від людського заздрісного ока подалі і теж не хвалися.

— Чого там бог! — заперечив богохульно Федько, аж Таня, боячись, щоб між братом та чоловіком не виникле сварка, торкнула його за лікоть.

— Воно так, — погодився Оксен і широко поклав на стіл пошерхлі, з чорними нігтями руки, наче відгороджуючи своє поле. — Воно-то так… Дай селянинові волю — він хлібом завалить, дівати нікуди буде… А то дуже вже ображала хазяїна влада: роби не роби, старайся не старяйся, а толк один — заберуть усе під мітлу, тільки й того, що від голоду не пухли.

— Цього вже не буде, — пообіцяв твердо Федько, наче від нього залежала державна політика.

— Дай боже, дай боже! — хитав головою Оксен, а якась думка, видно, все муляла йому, все не давала спокою: примірявся він до неї і так і сяк, врешті не витримав:

— А ви… в гості… чи по службі?

— В гості, в гості! — засміявся Федько. Клацнув портсигаром, поворушив плечима, випинаючи груди. — В гості, дорогий мій зятьок, та не сам: ще сорок гостювальників зі мною! Гайдукову банду ловити будемо.

Оксен аж подався до Федора, аж вуса затремтіли від несподіваної радості. Таки справді ловити Гайдука? Ну, знацця, тепер уже впіймають, коли отак узялися! А то ловлять, ловлять, а він, як лис: хвостом крутне — і нема!

— Поможи ж, боже, хоч вам, — урочисто хреститься Оксен, а Таня якось дивно поглядає на нього.