Автор
Дія багатопланового роману Анатолія Дімарова «І будуть люди» відбувається на Полтавщині в перше десятиріччя Радянської влади на Україні. Відтворюючи драматичні життєві події того часу, автор розповідає про складну долю колишнього наймита Василя Ганжі, який став у роки революції більшовиком, керівником сільської бідноти, про його помічника — комсомольського ватажка Володимира Твердохліба, сім'ю бідного сільського священика Світличного та інших героїв твору....
Эта страница Knigi.click посвящена книге «І будуть люди»: читатель видит описание, автора, жанры и может сразу перейти к чтению полной версии в браузере.
Автор: Анатолій Дімаров. Жанры: Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература.
Можно читать бесплатно? Да, страница открывает текст для онлайн-чтения без регистрации.
Текст полный? Для этой карточки используется полная версия, доступная на странице книги; пагинация сохраняет последовательность глав.
Нужно скачивать файл? Нет, чтение доступно прямо в браузере.
Здесь собраны описание, жанры, автор, похожие книги и полный текст для чтения в браузере. После чтения можно перейти к книгам автора, жанровому каталогу или тематическим подборкам.
На этой странице Knigi.click текст книги открыт для чтения в браузере. Можно перейти к ридеру, настроить шрифт и продолжить чтение без регистрации.
Таня довго не спала, думаючи, як далі жити. Лишалося одне: шукати роботи. Де-небудь, якої-небудь, аби лише протриматися, не пірнути на дно.
В пошуках отієї роботи минув не один день. Зранку виходила Таня із дому, обходила установу за установою, висиджувала довгі години, чекаючи, поки її приймуть.
Іноді її обіцяли прийняти на роботу, казали писати заяву. Та як тільки взнавали, що вона сестра Світличного, дочка попа, колишня дружина куркуля (прямо-таки наче навмисне підібраний букет!), як тільки про це взнавали, одразу ж повертали заяву.
Зустріч із Ольгою сталася зовсім випадково: якби Таня трохи затрималась удома, хто зна, як склалася б подальша її доля. А так наче хто квапив її поскоріш вийти із дому. Тож кажіть після цього, що немає бога на небі! Він таки є, тільки по-різному його називають: хто — богом, хто — вдачею, хто — щасливим випадком.
— Таню, добридень!
Таня аж здригнулася од несподіванки: перед нею стояла товаришка Ольга. В чобітках, у шкіряній куртці, в червоній хустині. Червонощоке обличчя пашить здоров’ям, задоволенням від життя.
Подає міцну долоню, весело запитує:
— Як живеться?
— Як мені може житися! — сумно всміхається Таня. — От… вичистили… ходжу, роботи шукаю…
І вже одвертається, ховає од товаришки Ольги непрошені сльози.
— Постійте, постійте, як це — вичистили?"
"Товаришка Ольга бере Таню під руку:
— Ану, розказуйте все!
Слухала Таню, щораз більше супилась. Врешті не витримала:
— І ви отак і скорилися? Отак і пішли?..
— А що я мала робити?
— Ладно, — сказала товаришка Ольга. — Вигнали — плакати не будем! Підете до мене учителькою. Завтра зранку заїду, заберу вас із собою… Де живете?
— Ось по цій вулиці… третій будинок… — відповідає розгублено Таня: все ще не може повірити несподіваному щастю.
І вже тоді, як товаришка Ольга пішла, згадала, що навіть не подякувала: стояла дурепа дурепою, блимала очима. Що вона подумає про неї?
«Господи, хоч би скоріше настав ранок!..
А що, як вона роздумає? Або не вдасться добитися призначення?..
Страница открывает полный текст книги в браузере без лишних шагов.
Нет, чтение доступно сразу на странице книги.
Используйте блоки автора, жанра и похожих книг ниже текста.
